Перейти до основного вмісту

Найстильніші фільми в історії кіно всіх часів


"Звіяні вітром" (1939)

Екранізація класичного американського роману Маргарет Мітчелл з'явилась на екранах 1939 року і побила практично всі голлівудські рекорди. Хтось переглядає цю кінострічку через тандем Вів'єн Лі і Кларка Ґейбла, а хтось — щоб розглянути в деталях дизайнерські костюми Волтера Планкетта для Вів'єн Лі. Знакові образи — кремова сукня з оборками, в якій Скарлетт О'Хара з'явилася на барбекю в садибі "12 дубів", та її розкішне вбрання з зеленого оксамиту, яке вона винахідливо пошила зі штор, що залишилися на плантації її сім'ї після війни.

"Гільда" (1946)

Ріту Гейворт в образі Гільди можна сміливо назвати прототипом фатальної жінки. У фільмі вона грає дружину хитромудрого власника казино в Буенос-Айресі. На гардероб Гейворт для знімань виділили понад 50 000 доларів, які художник костюмів Жан Луїс відмінно використав. Він створив вишукану білизну з напівпрозорого мережива, сукні з лелітками і вбрання, натхнене образом дівчини на "Портреті мадам Ікс" художника Джона Сінгера Сарджента.

"Кумедна пичка" (1957)

Кожен фільм з Одрі Гепберн у головній ролі — парад бездоганних костюмів, які для неї створювали найвідоміші дизайнери і художники часу, від Юбера де Живанші до Едіт Гед. Серед усього, що носила в кадрі Одрі, виділяються образи з картини "Кумедна пичка". Юбер де Живанші особисто розробив кожен з костюмів Гепберн, а їх більше десяти. Все вбрання ідеально гармоніює зі знаковими паризькими пам'ятками: від Лувру до саду Тюїльрі.

"Солодке життя" (1960)

Жоден інший фільм Фелліні не може перевершити його "Солодкого життя", сюжет якого частково натхнений модними на той час вільними сукнями. У центрі цієї історії — журналіст Марчелло Рубіні (Марчелло Мастроянні), який слідує за голлівудською зіркою (Анітою Екберг) і гламурною спадкоємицею (Івонн Фурно) по всьому Риму. Костюми фільму — еталон італійського гламуру. Від величезних запонок Мастроянні до чорної сукні без бретельок Екберг — все вбрання стало цитованим.

"Енні Голл" (1977)

Неможливо скласти огляд найстильніших фільмів без згадки про картину Вуді Аллена "Енні Голл". Ця класика 1970-х років надихає багатьох і в сучасній модній індустрії — від особистого стилю Кейт Мосс до першої колекції Еді Слімана для Saint Laurent. Гардероб Енні Голл складається з чоловічих речей і жилетів, доповнених капелюхами, круглими окулярами і візерунчастими краватками. Ральф Лорен, який надав одяг для знімань, безпосередньо вплинув на формування особистого стилю акторки Даян Кітон.

"Ромео + Джульєтта" (1996)

Фільм База Лурмана славиться своїм стилем, а костюми наочно демонструють відмінності між двома сім'ями. Поки Монтеккі носять яскраві гавайські сорочки, пошарпані Chuck Taylors і фарбують волосся в неонові відтінки, Капулетті з'являються в чорній шкірі і оксамиті. Що стосується закоханих, то Лурман звернувся до Міуччі Пради: дизайнерка створила для них прості і лаконічні образи, які помітно виділяли Ромео і Джульєтту на тлі їхніх родин.





Чабаненко Анюта


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...