Перейти до основного вмісту

20 цікавих фактів про ІВАНА ФРАНКА

 

Ким був Іван Франко, портрет якого увіковичнили на банкноті номіналом 20 гривень, який за життя здобув титул “галицького Шевченка”, “великого Каменяра” та “українського Мойсея”. До вашої уваги 20 цікавих фактів про Івана Франка, про його життя, творчість (з його біографії).

1) Народився Іван Якович на Львівщині у сільській родині заможного коваля. Його мати Марія Кульчицька, походила із збіднілої шляхти, і була на 33 роки молодшою за чоловіка. Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. У 15 років Іван став повною сиротою. Та вітчим, Гринь Гаврилик фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував із ним дружні стосунки все життя.

2) Навчаючись у гімназії виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях, хоча сидів на останній парті. Він був скромним і неговірким, мало спілкувався з однолітками. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.

3)Ще у школі почав заробляти гроші репетиторством і витрачав їх на власний розвиток — купівлю книжок, і тим самим зібрав 500 томів у власну бібліотеку, яка до кінця життя збільшилася до 12000 книг. Його освіченість вражала не лише учнів, а й викладачів, Франко міг процитувати всього Кобзаря, а у 15 вже перекладав Гомера та Софокла.

4) Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні родичів.

5) Франко багато часу присвячував літератрі. За 40 років активного творчого життя кожних два дні він створював новий  літературний твір (вірш, новелу, повість, роман, монографія тощо). Уявіть собі, що кожного року друкувалося 5-6 його книжок. За своє життя Іван Франко створив більше 5000 творів при тому, що ніколи не мав нормального робочого кабінету.

6) Він став першим професійним українським письменником, який не мав державної роботи, а заробляв написаним.

7) Знав 14 мов, а перекладав українською з 48 мов, у тому числі східних.. Писав свої твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Сучасники називали його «академія в одній особі». Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів.

8) Іван Якович став зачинателем нової моди — адже поєднав вишиванку із класичним європейським костюмом.

9) Як і більшість молодих людей того часу, Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори Маркса, Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідеї Маркса, назвавши соціалістичну державу тюрмою.

10) Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” він писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”

11) Пережив три арешти. Перший раз він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців.  Після одного з арештів його змусили босоніж пройти з Коломиї в Дрогобич – це майже 200 кілометрів. Це були справжні тортури…Після другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на копійки, знайдені на березі річки Прут – яких вистачило хіба на одну хлібину. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

12) У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Вона присвятила своє життя чоловікові. Разом подружжя виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну.

13) Відомий письменник і публіцист Іван Франко та науковець і політик Михайло Грушевський були сусідами, мешкаючи в збудованих поруч віллах елітного львівського району “Софіївка”.

14) Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті.

15) Радянська влада виставляла Франка атеїстом, хоча він все життя залишався глибоко віруючою людиною. Хоча до церковних догм ставився критично. Виріс у побожній родині, досліджував Святе Письмо, співав при службі Божій, товаришував із галицькими священиками, мав приязні стосунки з митрополитом Андрієм Шептицьким. А його переклад біблійної «Книги Буття» досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.

16) Іван Якович обожнював риболовлю сітями та ятерами, які власноруч майстрував. А в осінньому лісі він завжди збирав гриби, які потім і варили, і смажили, і сушили на зиму.

17) Письменник дуже любив тварин. У підвалі свого особняка Франко тримав кроликів, але найбільше любив собак, яких у нього було кілька. Діти письменника зносили додому поранених чи покалічених тварин, яких Франки лікували вдома.

18) Останні 7 років провів із паралізованою правою рукою, через що довелося писати лівою або диктувати твори помічникам.

19)Помер 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей на окрему могилу, ховали його в чужій вишиваній сорочці, в «позиченій» ямі на шість домовин. І лише через 10 років Франка перепоховали в окремій могилі.

20) Франко на сьогодні є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. Проте до участі в конкурсі він не дожив.




Радіонова Тетяна



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...