Перейти до основного вмісту

Усик Олександр Олександрович- український боксер-важкоатлет

  

Вага: 100 кг
Зріст: 1,91 м

Олександр Усик одружений. Зі своєю дружиною Катериною познайомився ще в школі. Сім'я виховує трьох дітей - Єлизавету, Михайла і Кирила.

Народився 17 січня 1987 року у Сімферополі(36 років).

Закінчив Львівський державний університет фізичної культури. Займався в різних спортивних секціях - футбол, дзюдо, і навіть народні танці. Але з 15-ти років повністю пішов в бокс.

У бокс Олександр Усик потрапив достатньо пізно. За словами самого ж спортсмена, із футболом не склалося, оскільки цей вид спорту потребував коштів на екіпіровку, участь в турнірах, а у його батьків були фінансові проблеми. Бокс був дешевшим видом спорту.

Олександр Усик на юнацькому і молодіжному рівні не вважався перспективним боксером. Його потенціал розгледів головний тренер збірної України Дмитро Сосновський. Він постійно брав Усика на усі тренувальні збори команди, обкатував на міжнародних турнірах і не звертав уваги на зауваження колег: «Навіщо він тобі здався, в Усика не має великого майбутнього у боксі».

Усик здобув послідовні перемоги над Ентоні Джошуа, відібравши три пояси у британського боксера в Лондоні у 2021 році та захистивши їх у матчі-реванші в Саудівській Аравії у серпні минулого року. Загалом у активі 36-річного Усика 20 перемог у 20 боях (13 нокаутом) на професійному рингу.

Олександр Усик має багато татуювань: біцепси прикрашають імена його дітей, на передпліччі набиті олімпійські кільця на честь перемоги на Олімпіаді у 2012 році, також є український тризуб, воїн-спартанець, Києво-Печерська лавра, Батьківщина-мати, на спині Архангел Гаврило.

Батьки Усика були нерелігійними людьми, але він став віруючим під впливом бабусі у 15 років.




Чабаненко Анюта



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...