У дитинстві вибігаєш на вулицю, і серце завмирає від того, скільки важливого і цікавого потрібно встигнути. Пограти з хлопцями в «Козаки-розбійники», або, може, пострибати з гаражів, поскакати на скакалці … Бігаєш весь день, одна забава змінюється іншою, і іноді так не хочеться відволікатися і йти додому обідати.
Згадала, які дитячі делікатеси виручали нас в такі моменти. Дорослі, подібні речі, вважали неїстівними, а кожна дитина наминала за милу душу.
Смола і гудрон
Зараз купити жуйку може будь-яка дитина, та ще й всіх можливих кольорів і смаків. А в нашому дитинстві це були ласощі, які не завжди дозволяли батьки, але винахідливості нам було не позичати. Ми жували смолу і гудрон. Делікатесом у дітвори вважалася бурштинова смола вишні, яка мала солодкуватий присмак і нещадно прилипала до зубів. Гудрон було простіше дістати, а ще ходило повір’я, що він очищає зуби.
Вусики виноградної лози
А ось ті, хто жив в місцях тепліше, любили поласувати вусиками винограду. Кислі та м’які, вони замінювали дітям жувальні цукерки.
Квіти акації
Квіти акації, або, дитячою мовою, «бананчики», теж йшли дуже добре. У період цвітіння акації багато дітей акуратно зривали жовті квіти й висмоктували з них солодкувато-терпкий нектар.
У дитинстві нам з друзями хтось сказав, що квітки жовтої акації солодкі на смак. Можливо, це навіть були чиїсь батьки. Причому треба їсти не цілу квітку, а її основу квітки. У нас біля будинку був великий парк з кущами акації, і ми постійно там зависали. До речі, інша корисна штука, яку дає ця рослина, — стручки. З них дітвора робить свистульки. Вони з’являються, коли квіти вже відцвітають. Загалом, якщо ви скажете мені, що не робили в дитинстві свистульки зі стручків акації, то я дуже здивуюся.
Кульбаби
Кульбаби для багатьох дітей — це провісники довгоочікуваних канікул. Коли цей сонячний килим з’являвся поруч з будинками, дітвора бігла плести вінки, збирати букети й, звичайно, дегустувати квіти. На відміну від листя і пелюсток, які мали цілком нейтральний смак, молочко кульбаб було жахливо гірким і залишало на одязі й руках сліди у вигляді маленьких кілець, до яких потім так і хотів прилипнути бруд.
Конюшина
Від непростих пошуків «щасливої», чотирилистої конюшини можна було відволіктися, поласувавши самою квіткою: вириваєш тонкий рожевий, або білий листочок і облизуєш його солодку основу.
Паличка з мурашника
У дитинстві ми натикалися на мурашники не тільки в лісі, або в парку, а й у власному дворі. І, звичайно, місцевій дітворі це було на руку. Ми шукали прутик, облизували його і засовували в мурашник, а після ласували кислою паличкою.
Молоді гілочки дерев
Багатьом з нас хотілося не тільки щось пожувати, а й погризти. Для цієї мети відмінно підходили молоді гілочки дерев. Ми відламували таку гілку, знімали з неї м’яку кору і впивалися своїми молочними (або вже не зовсім) зубами в маслянисте, зелене стебло. І, як кумедно на гладкій поверхні виглядали сліди від укусів!
Аїр тростиновий
А ось Аїр тростиновий в пошані не тільки у дітей. Він широко використовується в кулінарії різних країн: з цієї рослини роблять спеції, варять варення, його додають в супи. Але у дітвори, що грає поруч з водоймами, на приготування аїру були свої погляди: деякі рвали цю болотяну траву, розлущували її, добираючись до самого молодого і ніжного листочка, і їли його основу.
Насіння мальви
Як тільки ми не називали насіння мальви в дитинстві: «гарбузики», «калачики», «ґудзика». Красиві на вигляд, тугі круглячки можна було жувати, не відволікаючись від гри, насолоджуючись їх солодкувато-крохмаловим смаком.
Квіти бузку
Багато з нас в дитинстві були впевнені, що п’ятилисник бузку, як і чотирилисник, приносить удачу. Тому з травневим теплом, дитячі серця билися частіше не тільки тому, що скоро літо і довгоочікуваний відпочинок, а й тому, що зацвітав запашний бузок і відкривалася полювання на заповітну квітку.
Молода хвоя
Молоді голочки ніжно-зеленого кольору були м’якими, зовсім не колючими й залишали на язику приємний кислий присмак.
Незрілі плоди
А скільки ми в дитинстві з’їли незрілих плодів! Слива, смородина, аґрус — це тільки перше, що вдається пригадати. І хоча дорослі нас попереджали, що може захворіти живіт, нас це не зупиняло. Хрусткі, зелені, до оскоми кислі — справжня дитяча смакота.
А ви їли в дитинстві, щось з перерахованого вище? Або у вас був якийсь власний дивовижний делікатес? Напишіть, будь ласка, у коментарях (нижче статті).
 |
| Овчарова Аліна |
Коментарі
Дописати коментар