Перейти до основного вмісту

Як святкують Новий рік у різних країнах світу: цікаві традиції

 Новий рік — це справді особливий день. Це свято об’єднує всіх жителів нашої планети незалежно від віросповідання та поглядів. Навіть ті, хто не вірить ні в Діда Мороза чи Санта-Клауса, все одно відзначають закінчення старого і початок нового року.

Кожна країна має свої особливості, цікаві традиції та навіть дати святкування Нового року в різних країнах світу.

Фінляндія

Фінляндія вважається справжнісінькою Батьківщиною Діда Мороза. Щоправда, тут його називають Йоулупуккі й живе він у Лапландії. Опівночі фіни виходять на вулицю й масово запускають феєрверки. Потім вдома вони ворожать на майбутній рік. Зазвичай це роблять на воску та олові. В одному з міст Фінляндії — Кемі проходить щорічний сніжно-льодовий фестиваль. Поблизу цього міста розташований і сніжно-крижаний замок розміром 20 тисяч квадратних метрів — гордість усієї країни.

США

Традиції святкування Нового року у США загалом дуже схожі на українські. Тільки там усе відбувається в подвійному масштабі. До того ж для американців характерний певний культ прикрашання своїх будинків. Наприклад, 34-ту вулицю в Балтиморі (штат Меріленд) навіть називають масовим світловим шоу. Тут жителі щороку проводять змагання на найяскравіший і найгарніший будинок. 

Ще однією відмінністю є те, що американським діткам подарунки під ялиночку (точніше під «різдвяне дерево») приносить Санта-Клаус. Він пробирається в будинок через комин, а вдягнений у червону куртку й штани.

Великобританія

Жителі Великої Британії прихід Нового року гучно не відмічають. Ніхто нікого не запрошує в гості. Проте існує неписане правило, за яким у новорічний вечір або ніч кожен може без жодних запрошень прийти на свято в будь-який дім, навіть до незнайомих людей, і буде привітно прийнятий. Гостю варто принести із собою якусь випічку, віскі й хоча б невеликий шматочок вугілля, кинути його в сімейне вогнище й побажати, щоб вогонь в цьому будинку горів довго-довго.

Франція

Французькі малята, як і всі діти світу, страшенно полюбляють подарунки. Щоб отримати їх у новорічну ніч, діти виставляють свої черевички біля каміну в надії, що Пер Ноель наповнить їх приємними речами. Пер Ноель — це добрий чарівник, такий самий, як Святий Миколай. Проте на випадок, якщо раптом хазяїн Нового року не зможе відвідати їх, маленькі французи також пишуть листи Санта-Клаусу, який, до речі, завжди відповідає їм новорічною листівкою. Утім, подарунки отримують лише слухняні дітлахи. У Франції вірять, що до бешкетників приходить Пер Фуетар (рогатий дід), який відшукує неслухняних дітей, і дарує їм замість ласощів та іграшок вуглинку.

Французи, як і інші народи, прикрашають до свята ялинку. У стародавні часи вони вішали на її гілочки яблука та цукерки, зараз же прикрашають звичайними іграшками, а на підлогу ставлять сантони — дерев’яні або глиняні фігурки. До того ж французи страшенно люблять солодощі. Перед запіканням новорічного пирога вони часто додають до нього біб. Той, кому дістався такий сюрприз, стає «бобовим королем». Це означає, що друзі та родичі мають виконувати його жартівливі забаганки протягом усього новорічного вечора.

Німеччина

Перед Новим роком німці бажають «Guten Rutsch!» — скорочення від вислову «Einen Guten Rutsch ins neue Jahr!», що дослівно означає «хорошого входження в Новий рік». У Німеччині, як і в багатьох інших країнах, останні 10 секунд року, що минає, відраховують вголос. Потім обіймаються і бажають один одному «Щасливого Нового року!». Після цього запалюють бенгальські вогні або запускають в нічне небо феєрверки. У новорічну ніч шампанське п’ють скрізь у світі. Але тільки німці мають для Нового року свій особливий тост: «Prosit Neujahr!». Слово «prosit» походить з латинської мови й означає «за ваше здоров’я!».

Австрія

В Австрії символами удачі та достатку в Новому році здавна вважаються сажотрус і свиня. За давніх часів у Новий рік, коли на вулиці з’являвся сажотрус, люди бігли за ним, намагаючись доторкнутися й забруднитися сажею. Згідно зі звичаєм 1 січня на обід потрібно їсти свинину (на щастя), хрін (на здоров’я) і зелений горошок (щоб гроші водилися). Монетний двір у Відні вже не один десяток років чеканить до Нового року спеціальну монету-сувенір, на якій зображено хлопчика верхом на свині.

Італія

А от Італія загалом святкує Новий рік так само, як і більшість українців. Єдине, що опівночі італійці як дуже емоційна нація починають голосно кричати. До діток у цій країні приходить Баббо Натале, що означає «різдвяний тато». Але головним новорічним персонажем там залишається фея Бефана — добра стара чарівниця, яка входить до будинку через пічну трубу й кладе маленькі подарунки в черевички дітей. Неслухняним діткам вона залишає вуглинку або ж купу попелу.

А от розмови про те, що в новорічну ніч італійці викидають з балконів у двір або просто на вулицю непотрібні домашні речі (посуд, зламані меблі тощо), лише міф.

У Римі існує традиція: у святкову ніч стрибати з мосту в річку Тибр на щастя. А у Венеції є звичай цілуватися в новорічну ніч. Площа Святого Марка під бій годинника і гуркіт салютів рясніє сотнями парочок, які цілуються.

Іспанія

В Іспанії Новий рік святкують у колі друзів. Тут є традиція — у Новорічну ніч з’їсти 12 виноградин (по одній з кожним новим ударом курантів).

Іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року. У місцевих магазинах навіть продають баночки з очищеними від шкірки та насіння ягодами. Цій традиції вже понад сто років: її започаткували 1908 року, коли місцеві фермери зібрали надвисокий урожай винограду.

Нідерланди

Жителі цієї країни починають святкувати ще з кінця листопада. П’ятого грудня вони святкують Клозум на Схірмоннікоге (назва Klozum означає «Дядя Клаус». Відзначення цього дня подібне до традиції святкування Дня Святого Миколая). У цей період країна стає помаранчевою від нескінченної кількості вогників. Закінчується святковий період 31 грудня разом із завершенням старого року.

Роль Діда Мороза тут виконує старець Сінтерклаас, який колись був відомим сажотрусом і який прибуває до нідерландських земель на великому кораблі з Іспанії, і цю подію щороку транслюють по всіх каналах країни. У нього є помічники, яких називають Чорними Пітерами і які роздають усім солодощі.

Туреччина

У цій країні Новий рік не такий яскравий, як в інших східних державах. Мусульманам забороняється прикрашати ялинку, святково оздоблювати дім і кликати Діда Мороза. Вони проводять новорічний вечір за сімейною вечерею, переглядаючи святкові передачі. Хоча славнозвісний Святий Миколай (який був реальною людиною й став прототипом для вигаданих Санта-Клауса і Діда Мороза) народився саме в Туреччині. Це сталося у ІІІ столітті нашої ери в місті Демре. Там є церква Святого Миколая, де 6 грудня (ймовірна дата смерті святого) проводять служіння протягом трьох днів.

Японія

У Японії Новий рік вважають найбільшим святом, тож його відзначають кілька днів. У цей час японці прикрашають вхідні двері вінками з соснових і бамбукових гілок та соломою, щоб відігнати злих духів.

Японці використовують настання Нового року для самовдосконалення. Опівночі починає бити дзвін, що налічує 108 ударів. Кожен удар має вбити одну з людських вад. На думку японців, основних вад усього шість (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, заздрість), але в кожного є 18 різних відтінків, тобто загалом виходить 108. Усіх цих вад і треба позбутися в Новому році.

Китай

У Китаї дату святкування Нового року визначають на основі місячних фаз. Зазвичай вона випадає на кінець січня — початок лютого. Під час святкової процесії, яка відбувається на вулицях в Новорічну ніч, люди запалюють величезну кількість ліхтариків, аби освітити шлях в новий рік. Крім того, китайці вважають, що це свято оточене злими духами й нечистою силою, яких потрібно відлякувати петардами та феєрверками. Увечері всі збираються в тісному сімейному колі на святкову вечерю, а вранці наступного дня батьки вручають дітям подарунки — червоні конверти з грошима.



Овчарова Аліна



















Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...