Перейти до основного вмісту

Інтерв'ю з відповідальною Оксаною Щербиною, яка стала кращим співробітником проекту 1-90, 3 го кварталу 2022 на нагородженні найкращих

 


1) Пам'ятаєш, як проходив перший місяць навчання?

Оксана : 

Місяць навчання був влітку , в серпні. Було спекотно в прямому і в переносному значенні. Обсяг інформації був великий. Для мене вона була нова і незнайома , бо за фахом я інженер електронної техніки. Але мені завжди подобалось навчатись і було цікаво. 

2) Виходило все відразу чи було важко?

Оксана:

Не все виходило спочатку і було важкувато. У нас був дружній і веселий колектив. Ми допомагали один одному і навчання пролетіло швидко.

3) Як ти взагалі потрапила до нашого департаменту?

Оксана :

За порадою моєї сестри , яка і зараз успішно працює на проекті “Пізні терміни”

4) З яких зон рейтингу розпочалася твоя кар'єра?

Оксана :

Перший місяць- середня зона , другий - сильні , а потім - лідери

5) У чому твій секрет успіху?

Оксана :

Завжди намагаюсь слідкувати за змінами в роботі, виписувати , зберігати необхідну інформацію. Для мене важливо сконцентруватись на роботі і не відволікатись. Працювати необхідно швидко , щоб за перші секунди діалогу відкрити виписку, портрет клієнта і зрозуміти який це клієнт і чим його мотивувати

6) Чи був у тебе різкий ривок вгору/вниз(стосовно зон рейтингу)?

Оксана :

Різкий ривок вниз був , коли я захворіла і віддала і обміняла зміни на початку бази - цілий тиждень, це ще коли ми працювали  в суботу і в неділю.  Тоді я опинилась в рожевій зоні. А взагалі я працюю за графіком , рідко обмінююсь змінами - люблю стабільність.

7)Чи є оператори чию роботу ставиш собі за приклад? Хто це?

Оксана :

На нашому великому проекті завжди багато новачків  і тому важко визначитись.

8) Які в тебе стосунки зі СВ?

Оксана :

Коли я тільки прийшла в Колл-центр, то потрапила в групу СВ - Панової Олександри. Ми працювали в офісі тоді і я любила сидіти біля СВ (знаю , що не всім це подобається). Мені було комфортно і я відчувала спокій і впевненість. В кінці робочого дня я завжди підходила до СВ і задавала питання , що мені не зрозуміло по роботі. Зараз інша ситуація - працюємо вдома. І в нашої групи крутий СВ - Жовнір Віталій. З ним можна завжди вийти на зв'язок , задати питання і швидко його вирішити. Коли ти працюєш віддалено - дуже цінно відчувати підтримку і те що ти знаходишся в команді.

9) Як ти вважаєш характер, впливає на якість роботи?

Оксана :

 Я думаю , впливає. Якщо людина відповідальна в повсякденному житті , то і в роботі теж.

10) А який у тебе характер?

Оксана :

Характер у мене спокійний , врівноважений. Я відповідальна, і коли починаю щось робити, то намагаюсь доводити справу до кінця. Якщо я розумію , що не встигну щось зробити , то взагалі краще не братись за діло. Не люблю поверхнево виконувати роботу і не якісно.

11) Чи вважаєш ти свою роботу стресовою? Як впоратися  зі стресом? Що робиш ти, якщо в роботі виникає стресова ситуація?

Оксана : 

Дійсно , робота не проста. Стрес в мене виникає: коли я не знаю що відповісти клієнту , тому і намагаюсь в вільний час передивлятись зміни на Путівнику (собі їх занотовувати), зібрання з СВ, відповіді в чатах

- коли техпроблеми , зникає світло , інтернет

- сирени , а особливо після вибухів складно налаштуватись на роботу.
Якщо в роботі виникає стресова ситуація 

( важкий клієнт, наприклад) , то треба видихнути , за хвилину взяти себе в руки і працювати далі. А після зміни проаналізувати ситуацію , зробити висновки як її уникнути надалі, заспокоїтись і відпочивати.

12) Що б ти хотіла покращити у своїй роботі?

Оксана :

Я хотіла б встигати своєчасно слідкувати за чатами, тому що  можна пропустити важливу інформацію , яку необхідно використовувати в роботі вже зараз.

13) Що тобі подобається на твоєму проекті?

Оксана :

На проекті подобається донести клієнту, чому необхідно саме йому вже зараз якомога швидше вийти з просрочки і не залазити в боргову яму надалі

14) Можливо у тебе є якийсь девіз, з яким ти йдешь по життю?

Оксана :

Важливо не тільки гарно працювати , а й гарно відпочивати і проводити час з  родиною і друзями


 


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...