Перейти до основного вмісту

Тунель кохання

   Тунель кохання


Тунель кохання – це найромантичніше місце в Україні, куди приїздять закохані та наречені з усієї Європи. Манить їх сюди не лише дивовижний вигляд тунелю, що є ідеальним місцем для весільних фотосесій, а й магічна атмосфера, що пронизана романтикою та нагадує казку.
Природа – найталановитіший дизайнер та будівельник, що створює неймовірні шедеври. Тунель кохання в Україні – найкраще тому підтвердження, адже досі точно невідомо, як саме він був створений.


Версії створення


Ліс довжиною декілька кілометрів, дерева в якому утворили своїми розлогими гілками живописну арку, породив безліч легенд та вигадок, серед яких історія про кохання хлопця та дівчини.
Розповідають, що ця історія трапилась на початку ХХ століття. Тоді колія, що вестиме із Оржева (сусіднє село) до Клевані була лише у планах. Спроектувати залізну дорогу у цій місцині було не так просто: потрібно було зносити багато будинків, розширювати роз’їзд. Несподівана ідея прийшла в голову молодому польському інженеру. Він запропонував прокласти залізне полотно навпростець – через ліс. Замовники проекту тоді не здогадувались, що для інженера це був просто найкоротший прямий шлях до коханої дівчини…
Вона жила у Клевані і ходила у православну церкву. Та на свою біду закохалась у польського католика (того самого інженера), чим не на жарт обурила батьків. Вони були категорично проти зустрічей пари.
Хлопець жив у Оржеві і приїжджав на таємні зустрічі з коханою на велосипеді. Коли ж сама доля підкинула шанс створити пряму дорогу між двома селами, він відчайдушно взявся за роботу.
Колія вийшла рівнесенька та пряма і виглядала вона неначе зелений тунель серед лісу. Щоб спілкуватись на відстані, закохані вивчили азбуку Морзе і вечорами з допомогою ліхтарів таємно посилали одне одному повідомлення, які світились зашифрованими зізнаннями. З допомогою біноклів в прямісінькому лісовому тунелі було чудово видно світлові знаки аж за три кілометри від парубка до дівчини. Його – від Оржева, а її – від Клевані. Отак вони і спілкувались, забуваючи про заборони батьків і не думаючи про те, що скажуть люди.
Та згодом життя розлучило їх. Кажуть, кожен прожив щасливе життя, та до кінця пам’ятав романтичну історію своєї юності.

Друга ж версія більш прозаїчна: насправді ж залізницю від сторонніх очей інженери сховали навмисне. Колись у довколишніх селах були військові бази, через що й вдалися до прийому маскування, засадивши дорогу лісом. Минав час, військові бази відійшли на другий план. Люди припинили обрізати дерева довкола колії, дозволивши природі самій господарювати у лісових володіннях. Рік за роком вона окутувала дорогу гіллям, доки не утворилась справжня жива печера неймовірної краси.


Романтичні повір’я


Рівненський тунель кохання зачаровує з першого погляду – опинившись тут, важко не повірити в його магічну дію та вплив на долю закоханих. Якщо ви опинитесь в цьому осередку любові зі своєю парою, перевірте на собі силу його дії:
1) Якщо водночас загадати одне бажання на двох та поцілуватись, воно неодмінно збудеться.
2) Прогулянка закоханих по тунелю зміцнить союз на довгі роки та зможе повернути втрачену романтику у відносинах.
3) Щоб сімейне життя будо щасливим та безтурботним, молода пара повинна пройтись тут в день своїх заручин.
Навіть якщо у вас немає коханої людини, а всі ваші бажання вже давно здійснились, ви можете просто пройтись наодинці по тунелю чи в компанії друзів. Тут можна довго розглядати чудернацькі сплетіння гілок, узори, які створюють світлові проміжки між деревами та яскраве забарвлення – зелене літом та весною, жовто-багряне восени та білосніжно-біле взимку.


Як доїхати


Місце, де знаходиться тунель кохання, надійно заховане між селами Клевань та Оржеве в Рівненській області. Мандрівка починається з міста Рівне на автобусі, поїзді чи автомобілі. Звідти можна легко потрапити у Клевань: Тунель кохання чекає своїх відвідувачів у будь-який час – цей неймовірно красивий та мальовничий куточок в різні пори року.



Климчук Артемія


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...