Перейти до основного вмісту

Топ полнометражных аниме на любой вкус

Фильмы Хаяо Миядзаки покорили мир не красивыми глазками (хотя и ими в определенном смысле тоже). Они бесконечно душевные, человечные, многогранные, каждый фильм студии Ghibli — это бездонный мир, из которого не хочется вылезать ни под каким предлогом.
Я пересмотрела все аниме этой студии и составила небольшой рейтинг самых удачных и цепляющих, чтобы каждый нашел среди этих фильмов что-то для себя. Оно там обязательно есть!:)
 
«Мой сосед Тоторо»
Самый универсальный
Волшебный «Тоторо» — это мультфильм о том, как две сестры прыгают-бегают по лесу, натыкаются на местных пушистых существ и дальше уже вместе с ними продолжают прыгать и бегать. Истинный смысл глубже: в нем поднимается тема трагических событий и того, как дети справляются с ними. Тем не менее, история не тяжелая, даже местами смешная и воспринимается очень тепло и искренне. Она не делает вам больно, как всякие «Хатико» и «Король Лев», зато развивает фантазию и воображение.
 
«Унесенные призраками»
Самый глубокий
Здесь очень много японской мифологии, но это совсем не похоже на учебники истории. Создатели облекли сложнейшую культуру в захватывающую форму, которая понравится если не всем, то почти всем. В «Призраках» спрятан достаточно сложный подтекст об адаптации детей к миру взрослых, и чтобы понять смысл фильма, зрителю придется серьезно в него погрузиться. Здесь нет четкого деления на «хороших» и «плохих», а потому и мораль не такая очевидная. Обязательно к просмотру и множественным пересмотрам всем, кто любит вдумчивые фильмы.
 
«Могила светлячков»
Самый душераздирающий
А вот этот фильм режиссера Исао Такахаты сделает вам по-настоящему больно — как будто тысячи сверл проткнули ваше сердце и планируют сидеть в нем до тех пор, пока вы не выплачете из организма всю воду. Его главная тема, как и в «Тоторо», — трагедия в детском возрасте. Но тут нет тепла, уюта и плюшевых зверей, которые могли бы сгладить всепоглощающую печаль. «Могила светлячков» давит на чувства всей мощью, присущей анимации студии Ghibli. Убедитесь, что у вас нет и намека на игривое настроение — иначе вообще не зайдет.
 
«Ходячий замок»
Самый противоречивый
Десятилетиями человечество превозносило Миядзаки и его творчество, а тут вышел «Замок» — и понеслась критика и ругань. Мол, картинка превосходная, вызывает любовь с первого взгляда, но событийно фильм стоит на месте, в нем ничего не происходит. По сути, это действительно так: Миядзаки работает без сценария, так что произойти в его картинах может что угодно.
«Ходячий замок» — это фильм про женщину со шваброй в руках, которая пытается вычистить грязь и проблемы, которыми окружил себя инфантильный задохлик. В этом аниме все обманчиво: уют не расслабляет, красота тревожна, а герои говорят вещи типа «Нет смысла жить, если ты некрасив». Но оно все равно восхитительное и оставляет после себя хорошие чувства.
 
Приятного просмотра:)
 
Калерия Литвин

 
 
 
 
 
 
 
 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Рубрика "Soft skills без води". Як працювати, коли зовсім не хочеться: не мотивація, а система

Бувають дні, коли навіть відкрити ноутбук — уже досягнення. І це нормально. Проблема не в ліні, а в тому, що ми намагаємось працювати через “не хочу”, замість того щоб будувати систему, яка працює навіть без бажання. Ось як це реально вирішується. 1. Не чекай мотивації — запускай процес Мотивація — нестабільна. Вона або є, або ні. А робота має рухатись завжди. Твоя задача — не “захотіти”, а почати з мінімального кроку: -відкрити ноутбук -повторити інформацію -відповісти на опитування Часто після цього мозок “втягується”. Якщо ні — ти все одно вже щось зробив. 2. Правило декількох годин  Скажи собі: “Я працюю тільки пару годн і все”. Фокус у тому, що: -це не страшно -не потребує сили волі -часто переростає у повноцінну робочу зміну Це обман мозку, який реально працює. 3. Забери ідеальність Коли не хочеться працювати — часто це через страх зробити “погано”. Рішення:
роби, та старайся зробити якнайкраще Чернетка краще, ніж порожній файл.
Недосконалий результат можна покращити. Відсутн...