Перейти до основного вмісту

Давайте знакомиться:Нато Цкаруашвили!


Рубрика давайте знакомиться! Сегодня хотим познакомить вас с одним из опытнейших сотрудников Soft Collection - Нато Цкаруашвили. На сегодняшний день она является Специалистом по совершенствованию бизнес-процессов и технологий КЦ Soft Collection. Но как она пришла к этой позиции, вы можете уже узнать далее!;)

Привет) У тебя не славянское имя, поэтому у меня очевидный вопрос, откуда ты? 
Привет) Я родилась в Грузии, в Тбилиси)



В каких странах ты побывала?
Так как моя мама была легка на подъем, мы не то что побывали, а пожили в разных странах, и я ей за это очень благодарна. В Грузии - 5 лет, потом год в Греции в Салониках, потом год в Республике Северная Осетия, а остановились уже тут - в Украине. 

А в каких ещё в планах побывать?
Пока еще не в планах, а в самых голубых мечтах - увидеть фьорды Норвегии а также подняться на базовый лагерь Эвереста в Непале. 

Самое запоминающееся место, в котором тебе удалось побывать? Почему именно это? 
Осенью, спустя очень много лет, я побывала у себя на родине в Грузии в доме моих бабушки и дедушки, которых, к сожалению, уже нет... Дом находится вдалеке от цивилизации, в горах, и ближайшие соседи - на соседней горе)) И, ступив на порог,, вспыхнуло столько воспоминаний, слезы полились рекой)) Здесь я была самым счастливым ребенком. Это не просто запоминающееся место, это место в моем сердце…



Не могу не спросить)) Поделишься историей своей фамилии? :)
Ооо))) С удовольствием! И так, в Грузии несколько веков назад, в поселении на вершине горы у самого родника родилась девочка и нарекли ее Цкаруашвили, что в переводе означает “ребенок родника”. Также у нас есть традиция, все Цкаруашвили, каждый год в августе вместе поднимаются с палатками на эту гору к фамильному домику - отдать дань нашему роду! Там все отдыхают, общаются, и конечно же готовят шашлыки))


Расскажи 10 фактов о себе.
Оу)) Никогда не составляла такой список, постараюсь туда внести что-то нетривиальное!))
1.У меня есть хобби - пишу картины маслом.

 


2.В 24 поняла, что должна научится играть на африканском барабане джембе. Купила, год ходила в школу джембе, и научилась!)




3.Лучший отдых для меня это горы, походы и фестивали!





4.Уже лет 8 не ем животных.
5.Снималась в передаче Жди меня (20.04.2015, Украина)
6.Однажды забыла сумку в трамвае, часа пол стояла рыдала на улице, потом села опять в трамвай по чистой случайности в тот самый где меня ждала моя сумка. Ни деньги ни документы не пропали!)
7.В детстве любила заходить в церковь, просто чтобы вместе с бабульками попеть церковные песни. Когда они узнали, что я некрещеная - выгнали меня из своей тусовки.
8.После просмотра “Кикбоксер” и “Кровавый спорт” с Жан Клодом Ван Даммом, мне было около 8 лет, устроила турнир и побила всех мальчиков во дворе))
9.Поднялась на Говерлу в кроссовках и футболке, в то время когда на вершине все еще была зима))

10.Похожа на персонажей из фильмов и мультиков)) :



Чем ты занималась до Приватбанка? 

В Приватбанк я пришла в 19, успела только немного поработать в дистрибьюторской фирме Shell - по продаже моторных смазочных материалов.


У тебя большой опыт работы в Soft Collection, больше 10 лет! Этого ого-го! Расскажешь о своей карьере? 

Ого-го это точно сказано!)) Попала я сюда по рекомендации одногруппницы, что уже тут работала. Проходя обучение, мне намекнули, что я слишком мягкая и долго тут не задержусь)) И так года три взыскивая многотысячные долги по ипотеке и авто, Еренкова Оксана (тогда мой СВ) настояла, что бы я попробовала себя на должности контролера. Далее было 5 лет в команде QM! Настал момент, когда хотелось чего-то совершенно нового, и сама того не ожидая, перешла в совершенствование бизнес-процессов. 


Посоветуешь как молодым сотрудникам, не терять мотивацию к развитию себя в банке? 

Нужно просто хорошо работать и развивать себя как личность!) Отличная работа “самомотивирует”. Ты растешь в своих же глазах. Ты приобретаешь уверенность в своих силах, и готовность идти дальше!



Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Рубрика "Soft skills без води". Як працювати, коли зовсім не хочеться: не мотивація, а система

Бувають дні, коли навіть відкрити ноутбук — уже досягнення. І це нормально. Проблема не в ліні, а в тому, що ми намагаємось працювати через “не хочу”, замість того щоб будувати систему, яка працює навіть без бажання. Ось як це реально вирішується. 1. Не чекай мотивації — запускай процес Мотивація — нестабільна. Вона або є, або ні. А робота має рухатись завжди. Твоя задача — не “захотіти”, а почати з мінімального кроку: -відкрити ноутбук -повторити інформацію -відповісти на опитування Часто після цього мозок “втягується”. Якщо ні — ти все одно вже щось зробив. 2. Правило декількох годин  Скажи собі: “Я працюю тільки пару годн і все”. Фокус у тому, що: -це не страшно -не потребує сили волі -часто переростає у повноцінну робочу зміну Це обман мозку, який реально працює. 3. Забери ідеальність Коли не хочеться працювати — часто це через страх зробити “погано”. Рішення:
роби, та старайся зробити якнайкраще Чернетка краще, ніж порожній файл.
Недосконалий результат можна покращити. Відсутн...