Перейти до основного вмісту

А вы знакомы с Запорожьем?


 

Знаете это чувство, когда хочется идти на работу? Если да, то скорее всего у вас замечательные коллектив и руководитель. 

Так было и в нашей локации - город Запорожье, тогда ещё сервисная линия поддержки "3700". 

Это не просто здоровая атмосфера в коллективе - это поддержка, это, когда нет настроения, но ты точно знаешь кто тебе сегодня его поднимет, совместный отдых, и самое ценное - друзья.

Однако, жизнь непредсказуема. Весной мы узнали, что локация закрывается. Многие были расстроены, немного растеряны, кому-то не верилось. Было некое опустошение. 

Тут вспоминается цитата Гюго:
"Судьба никогда не открывает одной двери, не захлопнув в то же время другой.". Мы получили новость, что к нам едут гости! Так, Литвин Оксана Николаевна, Меньшова Татьяна Олеговна и Горбов Станислав Витальевич сделали нам предложение, от которого сложно было отказаться. Конечно были и сомнения, и страх неизведанного, как говорят. Но к жизни в стиле Soft Collection привыкаешь быстро. Ну, вы знаете. :) 

После встречи мы взбодрились и с новыми силами прошли стажировку.

Первые звонки, первые успехи, первая аттестация, первые победы, первые погашения! 

Так, Александр Гуртяков получил награду по итогам квартала в номинации "Лучший старт”.


Путь новичка тернист. Первые шаги не всегда даются легко, но большое желание и упорство сделали свое дело. Теперь мы успешно движемся к поставленным целям, которые нам с легкостью помогают преодолевать тренинги, супервайзеры и наставники. 


Уже в августе наша команда начала пополняться!
Такое начало пути нашей локации города Запорожье. Впереди нас ждет еще много неизведанного и интересного. Новые победы, новые проекты. Мы рады стать частью одной семьи, вместе работать, расти и развиваться!





Юлия Ращевцева

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Рубрика "Soft skills без води". Як працювати, коли зовсім не хочеться: не мотивація, а система

Бувають дні, коли навіть відкрити ноутбук — уже досягнення. І це нормально. Проблема не в ліні, а в тому, що ми намагаємось працювати через “не хочу”, замість того щоб будувати систему, яка працює навіть без бажання. Ось як це реально вирішується. 1. Не чекай мотивації — запускай процес Мотивація — нестабільна. Вона або є, або ні. А робота має рухатись завжди. Твоя задача — не “захотіти”, а почати з мінімального кроку: -відкрити ноутбук -повторити інформацію -відповісти на опитування Часто після цього мозок “втягується”. Якщо ні — ти все одно вже щось зробив. 2. Правило декількох годин  Скажи собі: “Я працюю тільки пару годн і все”. Фокус у тому, що: -це не страшно -не потребує сили волі -часто переростає у повноцінну робочу зміну Це обман мозку, який реально працює. 3. Забери ідеальність Коли не хочеться працювати — часто це через страх зробити “погано”. Рішення:
роби, та старайся зробити якнайкраще Чернетка краще, ніж порожній файл.
Недосконалий результат можна покращити. Відсутн...