Сьогодні ми зануримося у світ божеств, які викликають не трепет, а скоріше реакцію: “шо?!”.
Герої нашого сюжету: Кібо, Канайяма-хіме, Бельзевул, Пріап і, без жартів, Турмасгюллір. А чому ти останню назву не прочитав? А якби я образилась?
Ну добре, останнє звучить як стан після тижня без сну.
1. Кібо: бог, який знає, що таке зубний біль… бо він ним і є
Історія починається в древній Месопотамії, країні, яка подарувала людству писемність, перші міста та абсолютно нікому не потрібного бога зубного болю.
Кібо — це демон, який буквально відповідав за те, щоб твоя щелепа перетворилася на концерт барабанів.
Як все почалося? За міфом, черв’як пробрався в зуб і такий:
— “Вітаю, це тепер мій дім. Я житиму тут і харчатимусь кров’ю і гноєм.”
І народ такий: “А може якось… не треба?”
В результаті з’явилися магічні змови. Люди читали тексти типу:
“О, Кібо, залиш цю голову, іди в землю, як дощ у річку, як депутат в офшори.”
Так, стародавні люди лікували зуби заклинаннями. Це пояснює, чому стоматологія тоді була на рівні “вибити каменюкою”.
2. Канайяма-хіме: покровителька… туалетів
Японія — країна естетики, гармонії і… богині туалету.
Канайяма-хіме — не вигадка. Це синтоїстське божество, що з’явилося після того, як інше божество буквально випорожнилося від болю. Із цього — народилась вона.
Тобто так: хтось народив бога прямо у стилі “Ctrl+Alt+Del”, і люди вирішили:
— Це точно знак!
— Ставимо їй храм!
У Японії довго вірили, що туалети мають свою духовну силу. Діти молились їй, щоб виросли красивими. Це не жарт.
Виглядає так, ніби вся країна погодилась: “Якщо вже світ і так абсурдний — чому б не поклонятися унітазу?”
3. Бельзевул: демон, який головує над мухами. Ну типу буквально
Колись давно, ще до TikTok і пекельних алгоритмів Instagram, на теренах Близького Сходу з’явився персонаж, якого прозвали “Баал-Зебуб”. Це означає — Володар мух.
І ні, це не звучить гірше, ніж “староста гуртожитку”, але близько.
Його покликали, коли треба було вирішити проблему з мухами. Але потім приходять християни і такі:
— А давайте зробимо його дияволом!
— Чому?
— Бо у нього вже крильця є.
З того моменту Бельзевул перестає бути мухогоном і стає майже топ-менеджером пекла. Тобто з комунальної служби — прямо у правління апокаліпсису.
Кар’єрне зростання, якому позаздрить будь який акаунт LinkedIn.
4. Пріап: бог, якого не варто гуглити на роботі (я не жартую)
Древні греки створили купу епічних богів: Афіна — мудрість, Аполлон — мистецтво, Пріап — гігантський стоячий пеніс.
Так, Пріап — бог родючості і візуального дискомфорту.
У нього завжди була ерекція, яка могла викликати… ну… психологічну травму. І це було нормально!
Його статуї ставили на городах. Ідея була така:
— Побачить злодій цю “громову палицю” — і втече.
— Та й огірки ростимуть, як на стероїдах.
Він був настільки “популярним”, що його навіть не допускали на Олімп. Типу:
— Пріапе, твоя присутність… відволікає бігунів.
5. Турмасгюллір: півень, який кукурікає Апокаліпсис
Якщо ти думав, що півні створені лише для ранкових нервів у селі — привітайся з Турмасгюлліром. Це півень, який живе в скандинавському пеклі і має одну роботу — прокукурікати кінець світу.
Типу: сидить він собі в Ніфльгеллірі, гойдається на жердині і чекає.
— Рагнарок?
— Ще ні.
— Можна я хоч трошки покукурікаю?
Коли вже настане Судний день, він так вдарить по звуку, що всі загинуть… або прокинуться. Бо півні не мають середини.
Можливо, саме він був прообразом будильника. Ну а що — і той, і інший знищують душу.
Висновок: пантеон, який ми заслужили
Боги — це не завжди суворі бородані з молотами. Іноді — це півні, еректильні гіганти та туалетні феї.
Вони створені не для того, щоб вражати. А щоб нагадувати:
Світ був дивним завжди.
І навіть богам іноді доводиться стати символом… зубного болю.
 |
| Климчук Артемія |
Коментарі
Дописати коментар