Перейти до основного вмісту

Жизненный путь Ольги Гаркавенко




Продолжим наше знакомство с кураторами. Ольга Гаркавенко поделилась интересными фактами со своей жизни!


Добрый день)
Добрый день)



Расскажите, пожалуйста, какой карьерный путь был у Вас до
ПриватБанка?
Добрый день) Оооо. это интересный вопрос) Мало кто знает, но до ПриватБанка я работала на семью) Мой отец и его брат работают в агросфере и с ранних лет, они приобщали нас к труду. Каждое лето, когда приходило время уборки урожая, это ориентировочно конец июля, вся наша “банда” выходила на работу. Моя работа была несложная, но очень ответственная, я была учетчиком) Самое сложное, как мне тогда казалось, это не “нетто”, “брутто” и не график работы ( а работали мы с 7 утра, иногда с 6 и до “первой росы”, а это может быть и 12 ночи), а научится отличать разные сорта пшеницы, рапса и других зерновых)) Я считаю, что это отличный опыт, а сам карьерный путь начался у меня именно в ПриватБанке. Я пришла в КЦ студенткой 4 курса и приобрела не просто работу, не новые навыки, а вторую семью. Я попала в отличную команду СВ к Татьяне Сергеевне Рукас и Ирине Игоревне Яшкиной.



Ольга Гаркавенко. Куратор проекта поздние сроки; 61-500.

Какие ситуации запомнились со времен должности оператора?
На самом деле было очень много интересных ситуаций. Я очень любила когда у КЦ 10-минутки были в одно время ( входящей линии тогда не было) и нам включали музыку. А из рабочих моментов, когда-то нам периодически заливали активы МоскомПриватБанка (в то время еще не было проекта МКПБ), как сейчас помню, без 1 минуты 9, собираюсь уже домой и тут входящий звонок, да еще и актив МКПБ, а у них то уже 10 часов вечера, а ситуация у клиента проблемная, при этом мимо проблемы клиента пройти нельзя! В 21,15 мы с моим клиентом решив все вопросы завершили диалог и я со спокойной душой и чувством выполненного долга ушла домой) 


Как начинается Ваш рабочий день?
Мой рабочий день начинается с чашки ароматного кофе и четкими планами на день)


Расскажите, пожалуйста, в чем именно заключается ваша работа?
Моя работа заключается в управлении операционными показателями, анализе эффективности работы проектов, контролем за выполнением поставленных целей и задач попроектно с целью повышения эффективности взыскания. И конечно же выявление и устранение слабых мест у сотрудников)



С какими трудностями сталкиваетесь?
С разным) В жизни всякое бывает) Но ведь трудности созданы для того, чтобы их преодолевать)


Что можете порекомендовать для снятия стресса?
Хоть звучит банально, но самый главный совет -не носить его)). А если уже что-то произошло, не проживайте одну и ту же ситуацию у себя в голове несколько раз. Не нужно циклится на ней. Нужно принять факт того, что это произошло и разобрать первопричину происходящего и устранить ее. Я приверженец того, что любая ситуация происходящая в жизни-это проекция наших мыслей. Что нарисуете, то и увидите)

Из “экспресс-методов” я рекомендую послушать музыку, прогуляться на свежем воздухе, выпить чашечку ароматного кофе или чая)) А вообще, важно научится кайфовать от плохой погоды, “сварливых” бабушек в транспорте и вечных пробок и тогда никакой стресс нам не страшен)



Какие цели сейчас преследуете?
Сейчас модно ставить себе 50 целей на год, у меня их немного меньше, всего 22) Часть из них уже реализовала, а часть еще в процессе)


Назовите 3 самых важных события, которые произошли с Вами в нашем КЦ.

- Когда я прошла отбор на СВ

- Открытие локации в Харькове и переезд

(было немного волнительно и безумно интересно)

- Переход на должность куратора проектов.



Что посоветуете только пришедшим на работу?

Верьте в себя! Верьте в свои силы! Мечтайте! И помните, мечты не работают, пока не работаешь ты)

Оля, спасибо, что поделились!
Надеемся, что наши читатели вдохновятся нашим интервью и будут достигать новые жизненные и карьерные цели!)



Александра Шепетюк

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Рубрика "Soft skills без води". Як працювати, коли зовсім не хочеться: не мотивація, а система

Бувають дні, коли навіть відкрити ноутбук — уже досягнення. І це нормально. Проблема не в ліні, а в тому, що ми намагаємось працювати через “не хочу”, замість того щоб будувати систему, яка працює навіть без бажання. Ось як це реально вирішується. 1. Не чекай мотивації — запускай процес Мотивація — нестабільна. Вона або є, або ні. А робота має рухатись завжди. Твоя задача — не “захотіти”, а почати з мінімального кроку: -відкрити ноутбук -повторити інформацію -відповісти на опитування Часто після цього мозок “втягується”. Якщо ні — ти все одно вже щось зробив. 2. Правило декількох годин  Скажи собі: “Я працюю тільки пару годн і все”. Фокус у тому, що: -це не страшно -не потребує сили волі -часто переростає у повноцінну робочу зміну Це обман мозку, який реально працює. 3. Забери ідеальність Коли не хочеться працювати — часто це через страх зробити “погано”. Рішення:
роби, та старайся зробити якнайкраще Чернетка краще, ніж порожній файл.
Недосконалий результат можна покращити. Відсутн...